знаходити

знахо́дити

[знаходиетие]

-оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знаходити — знахо́дити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знаходити — Віднаходити, відшукувати, виявляти, відкривати, надибувати; (засоби) винаходити; (слова) підшукувати, від-, добирати; (забуте) відкопувати, роз-; (поміч) одержувати, діставати; (час) вибирати, викроювати; (резерви) вишукувати; (хиби) добачати... Словник синонімів Караванського
  3. знаходити — -джу, -диш, недок., знайти, знайду, знайдеш і рідко ізнайти, -найду, -найдеш; мин. ч. знайшов і рідко ізнайшов, -шла, -шло; док., перех. 1》 Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок, досліджень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. знаходити — знахо́дити / знайти́ соки́ру (соки́рку) під (за) ла́вкою, ірон. Відкривати для себе те, що для інших (для більшості людей) давно відоме. — Знайшли? — скептично глянув на дітей бакенщик.— Сокиру під лавкою! Та про цей будинок я вже стільки років знаю!... Фразеологічний словник української мови
  5. знаходити — ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗНАВА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  6. знаходити — Знахо́дити, -хо́джу, -хо́диш; знахо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. знаходити — ЗНАХО́ДИТИ, джу, диш, недок., ЗНАЙТИ́, знайду́, зна́йдеш і рідко ІЗНАЙТИ́, найду́, на́йдеш; мин. ч. знайшо́в і рідко ізнайшо́в, шла́, шло́; док., перех. 1. Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь. Словник української мови в 11 томах