1. Орфоепічний словник української мови

зумовлений

зумо́влений

[зумоўлеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зумовлений — зумо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зумовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зумовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зумовлений — ЗУМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зумо́вити. Художня своєрідність новел Коцюбинського полягає в докладному аналізі психології героїв. Письменник показує, що думки й переживання персонажів зумовлені соціальними умовами їх життя (Укр. літ., 9, 1957, 212). Словник української мови в 11 томах