зумовлений
ЗУМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зумо́вити.
Художня своєрідність новел Коцюбинського полягає в докладному аналізі психології героїв. Письменник показує, що думки й переживання персонажів зумовлені соціальними умовами їх життя (Укр. літ., 9, 1957, 212).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зумовлений — зумо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- зумовлений — [зумоўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- зумовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зумовити. Великий тлумачний словник сучасної мови