зумовлений

зумо́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зумовити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зумовлений — зумо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зумовлений — [зумоўлеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. зумовлений — ЗУМО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зумо́вити. Художня своєрідність новел Коцюбинського полягає в докладному аналізі психології героїв. Письменник показує, що думки й переживання персонажів зумовлені соціальними умовами їх життя (Укр. літ., 9, 1957, 212). Словник української мови в 11 томах