карма
ка́рма
[карма]
-мие, д. і м. -м'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карма — ка́рма іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- карма — -и, ж. В індійських релігійно-філософських системах (буддизмі, брахманізмі та ін.) сукупність усіх добрих і поганих справ, учинених людиною в попередніх існуваннях (життях), що визначає її долю в майбутньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карма — КА́РМА, и, ж. В індійських релігіях (буддизмі, індуїзмі, брахманізмі і т. ін.) – закон відплати, згідно з яким життя істоти та її перевтілення після смерті визначаються добрими чи лихими її ділами, а також вчинками її предків. Словник української мови у 20 томах
- карма — ка́рма (санскр. – діяння, відплата) в індійських релігійно-філософських системах (буддизмі, брахманізмі та ін.) закон відплати, який відповідно до моральної поведінки людини нібито визначає характер її наступного існування (перевтілення після смерті). Словник іншомовних слів Мельничука
- карма — В індійській філософії сума вчинків, здійснених людиною під час попереднього існування, яка вирішує характер наступного втілення в ланцюзі реінкарнації (сансара). Універсальний словник-енциклопедія