кепкувати

Значення в інших словниках

1. кепкувати — кепкува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. кепкувати — див. ГЛУЗУВАТИ. Словник синонімів Караванського
3. кепкувати — див. насміхатися Словник синонімів Вусика
4. кепкувати — -ую, -уєш, недок., з кого – чого, над ким – чим і рідко без додатка. Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кепкувати — КЕПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з кого – чого, над ким – чим і без дод. Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися. Дівчата й молодиці завидували Василині й почали кепкувати з неї (І. Словник української мови у 20 томах
6. кепкувати — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
7. кепкувати — Кепкува́ти, -ку́ю, -ку́єш з кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кепкувати — КЕПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з кого — чого, над ким — чим і рідко без додатка. Глузувати, сміятися з кого-, чого-небудь; насміхатися. Дівчата й молодиці завидували Василині й почали кепкувати з неї (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
9. кепкувати — Кепкува́ти, -ку́ю, -єш гл. 1) Смѣяться надъ кѣмъ, насмѣхаться. Кепкують з його, як із блазня, та тілько за боки беруться. К. ЧР. 139. Словник української мови Грінченка