1. Орфоепічний словник української мови

кивок

киво́к

[киевок]

киеўка, м. (на) киеўку, мн. киеўки, киеўк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кивок — киво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кивок — -вка, ч. 1》 Нахилення голови на знак вітання, згоди тощо. 2》 Одноразовий рух головою, рукою, пальцем, яким кличуть когось або вказують на когось, щось. 3》 Рух кінчика вудлища під натягом волосіні з упійманою рибою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кивок — КИВО́К, вка́, ч. 1. Нахилення голови на знак вітання, згоди і т. ін. Юнга кивком голови дав згоду (М. Трублаїні); Він привітав Дороша кивком голови (Григорій Тютюнник); Вони по черзі заходили до залу, під ручки, під звуки вальсу... Словник української мови у 20 томах
  4. кивок — КИВО́К, вка́, ч. 1. Нахилення голови на знак вітання, згоди тощо. Він привітав Дороша кивком голови (Тют., Вир, 1964, 196); Юнга кивком голови дав згоду (Трубл., Лахтак, 1953, 112). Словник української мови в 11 томах