козаччина
коза́ччина
[козач:иена]
-ние, д. і м. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козаччина — коза́ччина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- козаччина — -и, ж. Доба в історії України (друга половина 15-18 ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників. Великий тлумачний словник сучасної мови
- козаччина — КОЗА́ЧЧИНА, и, ж. Доба в історії України (друга половина XV–XVIII ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників. – Велике містечко [Опішня] і давнє... Ще за козаччини воно славилося... Словник української мови у 20 томах
- козаччина — Коза́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козаччина — КОЗА́ЧЧИНА, и, ж. Доба в історії України (друга половина XV-XVIII ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників. Словник української мови в 11 томах
- козаччина — Козаччина, -ни ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири. Левиц. І. 258. Словник української мови Грінченка