1. Великий тлумачний словник сучасної мови

козаччина

коза́ччина

-и, ж.

Доба в історії України (друга половина 15-18 ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козаччина — коза́ччина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. козаччина — [козач:иена] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. козаччина — КОЗА́ЧЧИНА, и, ж. Доба в історії України (друга половина XV–XVIII ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників. – Велике містечко [Опішня] і давнє... Ще за козаччини воно славилося... Словник української мови у 20 томах
  4. козаччина — Коза́ччина, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козаччина — КОЗА́ЧЧИНА, и, ж. Доба в історії України (друга половина XV-XVIII ст.), коли козаки вели визвольну боротьбу проти шляхетської Польщі й турецько-татарських загарбників. Словник української мови в 11 томах
  6. козаччина — Козаччина, -ни ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири. Левиц. І. 258. Словник української мови Грінченка