1. Орфоепічний словник української мови

кривавий

крива́вий

[криевавией]

м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кривавий — крива́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кривавий — КРИВАВИЙ – КРОВНИЙ – КРОВ’ЯНИЙ Кривавий. Залитий кров’ю; пов’язаний з пролиттям крові; який здійснює, спричиняє багато вбивств, а також переносно: кривава рана, кривавий диктатор, кривавий терор, кривава битва, кривава боротьба, кривава помста... Літературне слововживання
  3. кривавий — Закривавлений; (колір) червоний, багряний, кров'яний, кровистий; (бунт) кровопролитний; (інквізитор) жорстокий, тиранічний, немилосердний, безжалісний; (переказ) жахливий; (- сльози) кревний; (заробіток) тяжко <�кров'ю, кривавими мозолями>... Словник синонімів Караванського
  4. кривавий — див. червоний Словник синонімів Вусика
  5. кривавий — -а, -е. 1》 Прикм. до кров 1). || Змішаний з кров'ю. || З якого тече, виступає кров. 2》 Залитий кров'ю, закривавлений. 3》 перен. Який має колір крові; червоний, багряний. 4》 Пов'язаний із пролиттям крові, з жертвами; кровопролитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кривавий — КРИВА́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кров 1. Старий циган стиха постогнував і лишив за собою, од порога до лави, криваву стежку (М. Коцюбинський); [Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Словник української мови у 20 томах
  7. кривавий — до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т. ін.) по́ту, зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже виснажливо, понад силу; тяжко. Гармаші капітана Заруби працюють до сьомого поту, установлюючи гаубиці в котлованах, відбитих у противника ще вночі (П. Фразеологічний словник української мови
  8. кривавий — КРИВА́ВИЙ (з крові, з кров'ю), КРОВ'ЯНИ́СТИЙ, КРОВ'ЯНИ́Й, КЕРВА́ВИЙ діал.; ЗАКРИВА́ВЛЕНИЙ (залитий, просякнутий кров'ю); КРОВОТЕ́ЧНИЙ (КРОВОТОЧИ́ВИЙ) (про рану). А від плеча і до плеча Кривава борозенка, Убито хлопця сурмача Івана Морозенка (А. Словник синонімів української мови
  9. кривавий — Крива́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кривавий — КРИВА́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кров 1. Старий циган стиха постогнував і лишив за собою, од порога до лави, криваву стежку (Коцюб., І, 1955, 376); [Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Часом то за мрію річки криваві люди проливають (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах