кривавий

КРИВА́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кров 1.

Старий циган стиха постогнував і лишив за собою, од порога до лави, криваву стежку (М. Коцюбинський);

[Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Часом то за мрію річки криваві люди проливають (Леся Українка);

А від плеча і до плеча Кривава борозенка, Убито хлопця сурмача Івана Морозенка! (А. Малишко);

Весь лівий берег вкривала вода в кривавих плямах (Е. Андієвська);

// Змішаний з кров'ю.

Кашель б'є, підкида його [Івася].., аж рве, аж кривава слина виступає на опалені смагою уста (Панас Мирний);

На губах у нього [диверсанта] кривава піна: від п'ятиденного бігу лопнули судини в легенях, але він не помічає своєї крові (О. Довженко);

// З якого тече, виступає кров.

Єремія впився очима в ті страшні криваві виразки .. і не міг одвести очей од тих ран, од тієї запеченої крові (І. Нечуй-Левицький);

На блідому обличчі криваве садно на вилиці (А. Головко);

Як йому хотілося зараз жити! Дихати на повні груди, їсти багато й пожадливо, – хай навіть сире м'ясо, але щоб тепле й криваве (М. Дашкієв);

Марта розглядала довгі криваві подряпини на литках, слинила палець і розмацькувала кров по нозі (С. Андрухович).

2. Залитий кров'ю; закривавлений.

Нехай предки сплять без болю На кривавім ріднім полю (П. Куліш);

Високий старець [з'явився] .. З сріблистою по пояс бородою І з босими, кривавими ногами (І. Франко);

На цім полі бою валялись тільки брудні розкидані онучі, криваві бинти, консервні банки (І. Багряний).

3. перен. Який має колір крові; червоний, багряний.

Другого дня вельми рано запалала кривава зоря, звіщаючи світання (Б. Грінченко);

З правого боку збігала вниз .. течійка кривавих маків, а зліва .. осміхалося море (М. Коцюбинський);

Велике криваве сонце скочувалося за темно-сині вали хмар (Б. Лепкий);

Призахідне сонце, пронизуючи пелену диму, било в очі кривавим блиском (В. Шкляр).

4. Пов'язаний із пролиттям крові, з жертвами; кровопролитний.

[Бекер:] У нас тут є кривавий суд, ніхто не чув такого. Кого почнуть судити тут, не випустять живого (Леся Українка);

Приходили вісті й про геройство Марусяка, про деталі його нападів, – і Маруся тепер лиш помітила, як мало поезії в кривавих злочинах молодців (Г. Хоткевич);

Несли [мирні люди] рештки свого добра, гнів і горе, й страшні вісті про криваві розправи (О. Довженко);

Що зробити для того, щоб перешкодити цьому, щоб запобігти кривавим сутичкам? (В. Владко);

Через кілька років повернувся з кривавої бойні чоловік (М. Андрусяк);

І почалися нові криваві війни на Русі (Д. Білий);

// Який здійснив багато вбивств, заплямував себе пролиттям крові.

[Неофіт-раб:] Може “терпеливість і покора” давно полинули з землі у безвість, якби мара прибитих на хрестах кривавих розбишак нас не лякала погрозою даремного сконання (Леся Українка);

Дику кривавий, минай юнака .. І не точи на коханого ікла свої блискавичні (М. Зеров);

Топталася краса, честь, кохання, над усім панувала сваволя та культ кривавих брутальних ханів (О. Гончар);

// перен. Сповнений страшних подробиць; жахливий (у 1 знач.).

Давніх літ переказом кривавим .. Він [Дунай] шумів і серце молодеє Чарував (М. Рильський);

Хіба ми – нащадки титанів – не робимо того самого щороку, щоднини впродовж усієї кривавої історії людства, кидаючи насіння мрій та дерзновенних задумів у мерзлу, озиму землю реальності? (О. Бердник).

5. перен. Дуже сильно виявлений, до болю нестерпний, пристрасний (про почуття гніву, ненависті і т. ін.).

Чи довго ще будуть нас кривдить на світі Напасті та злоба кривава? (М. Старицький);

В iнших селах, знаєте, що дiється? Щоночi рiзанина. Все вже опутала кривава помста (Р. Андріяшик);

Не будемо полохати душі читачевої картиною пекельних мук, од яких холоне кров і сторч стає волосся. Вони були виплодом тодішніх диких, лихих часів, коли життя чоловіка складалося з самих лише кривавих вояцьких звитяг (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя).

6. перен. Нажитий тяжкою працею, добутий потом і кров'ю; кревний (у 4 знач.).

Кривава наша копійка! (Номис);

Не турбується [Хапко] втратою, бо теж гроші не зароблені ручками та пучками, не кривавії, а ласкавії (Марко Вовчок);

Одберімо хліб свій кривавий, для розкошів одірваний од голодного рота (М. Коцюбинський);

Хто ті витязі, де вони? Серед нас! Духом нашим породжені, працею нашою вирощені, їх ми на наш кривавий гріш озброїмо з ніг до голови! (Р. Іваничук).