1. Орфоепічний словник української мови

літописець

літопи́сець

[л'ітописеиц']

-с'ц'а, ор. -сцеим, м. (на) -сцеив'і/-с'ц'у, мн. -с'ц'і, -с'ц'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. літописець — літопи́сець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. літописець — -сця, ч. 1》 У давній Русі – той, хто писав літопис (у 1 знач.). 2》 чого і без додатка, перен. Про того, хто послідовно описує певні події. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літописець — ЛІТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. 1. У стародавній Русі – той, хто писав літопис (у 1 знач.). Про наші племена літописець каже, що вони ріжнилися [різнилися] між собою своїми звичаями і побутом (М. Словник української мови у 20 томах
  4. літописець — Літопи́сець, -пи́сця; -пи́сці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. літописець — ЛІТОПИ́СЕЦЬ, сця, ч. 1. У стародавній Русі — той, хто писав літопис (у 1 знач.). Літописи складалися на основі різних джерел. Перше з них — власні спостереження самих літописців (Курс іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах