материнський

матери́нський

[матеирин'с'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. материнський — матери́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. материнський — -а, -е. 1》 Прикм. до мати I 1); належний матері. 2》 Власт. матері; такий, як у матері. 3》 спец. Такий, від якого або в якому зароджується, утворюється щось нове, подібне до нього; маточний (у 2 знач.). Материнська клітина. Материнська компанія ек. — див. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. материнський — МАТЕРИ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ма́ти¹; належний матері. Спорідненість у родових общинах велась по материнській лінії (з навч. літ.); Кому повiсти про болi материнського серця? (І. Словник української мови у 20 томах
  4. материнський — РІ́ДНИЙ (в якому хтось народився, виріс тощо), РОДИ́МИЙ розм., РОДИ́ННИЙ діал., ПИТО́МИЙ заст., ПИТИ́МИЙ заст.; БА́ТЬКІВСЬКИЙ, О́ТЧИЙ заст. (де знаходиться домівка батьків); МАТЕРИ́НСЬКИЙ (де знаходиться домівка матері). І знов бачу тебе, мій рідний краю!... Словник синонімів української мови
  5. материнський — Матери́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. материнський — МАТЕРИ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ма́ти¹1; належний матері. Спорідненість у родових общинах велась по материнській лінії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 20); Вона розуміла, як йому тяжко, і знала, що її материнський обов’язок втішити його (Тют. Словник української мови в 11 томах
  7. материнський — Матери́нський, -а, -е = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем. Чуб. І. 92. Словник української мови Грінченка