материнський
МАТЕРИ́НСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до ма́ти¹1; належний матері.
Спорідненість у родових общинах велась по материнській лінії (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 20);
Вона розуміла, як йому тяжко, і знала, що її материнський обов’язок втішити його (Тют., Вир, 1964, 278);
В городах "свинку" ми ковіньками ганяли у материнських кофтах, чоботях батьків (Сос., Так ніхто.., 1960, 32);
Найцінніший корм для поросят — материнське молоко (Наука.., 9, 1961, 53).
2. Власт. матері; такий, як у матері.
Щось мовби шепнуло їй, щоби вона пішла подивитись, що роблять діти. Був це правдивий материнський інстинкт, бо зараз здалека учула дитинний крик і плач (Кобр., Вибр., 1954, 87);
Хай на ньому [рушникові] цвіте росяниста доріжка.. І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка (Мал., Серце.., 1959, 109);
Обличчя в неї було округле, з вічною материнською добротою, що так і світилася з кожної складки (Руд., Остання шабля, 1959, 73).
3. спец. Такий, від якого або в якому зароджується, утворюється щось нове, подібне до нього; маточний (у 2 знач.).
Не тільки розміщення квіток на материнській рослині, а й розміщення насіння в плоді впливає на характер розвитку гібридного потомства (Укр. бот. ж., XVIII, 1, 1961, 19);
Материнська клітина.
∆ Матери́нська поро́да — верхній шар гірських порід, з якого завдяки діяльності тварин та рослин утворюється грунт.
Великі можливості для вивчення материнських порід планети відкрив недавно перед нами океан (Веч. Київ, 1.ІІ 1968, 4).
Значення в інших словниках
- материнський — матери́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- материнський — [матеирин'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- материнський — -а, -е. 1》 Прикм. до мати I 1); належний матері. 2》 Власт. матері; такий, як у матері. 3》 спец. Такий, від якого або в якому зароджується, утворюється щось нове, подібне до нього; маточний (у 2 знач.). Материнська клітина. Материнська компанія ек. — див. Великий тлумачний словник сучасної мови
- материнський — МАТЕРИ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до ма́ти¹; належний матері. Спорідненість у родових общинах велась по материнській лінії (з навч. літ.); Кому повiсти про болi материнського серця? (І. Словник української мови у 20 томах
- материнський — РІ́ДНИЙ (в якому хтось народився, виріс тощо), РОДИ́МИЙ розм., РОДИ́ННИЙ діал., ПИТО́МИЙ заст., ПИТИ́МИЙ заст.; БА́ТЬКІВСЬКИЙ, О́ТЧИЙ заст. (де знаходиться домівка батьків); МАТЕРИ́НСЬКИЙ (де знаходиться домівка матері). І знов бачу тебе, мій рідний краю!... Словник синонімів української мови
- материнський — Матери́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- материнський — Матери́нський, -а, -е = матерній. Привернися до мене своїм добрим і материнським серцем. Чуб. І. 92. Словник української мови Грінченка