1. Орфоепічний словник української мови

накоєний

нако́єний

[накойеинией]

м. (на) -йеиному /-йеін'ім, мн. -йеін'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накоєний — нако́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до накоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накоєний — НАКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нако́їти. Півень .. дасть одвіт за всі гріхи, накоєні по сусідських дворах (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах