накоєний

нако́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до накоїти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накоєний — нако́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. накоєний — [накойеинией] м. (на) -йеиному /-йеін'ім, мн. -йеін'і Орфоепічний словник української мови
  3. накоєний — НАКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нако́їти. Півень .. дасть одвіт за всі гріхи, накоєні по сусідських дворах (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах