накоєний
нако́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до накоїти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- накоєний — нако́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- накоєний — [накойеинией] м. (на) -йеиному /-йеін'ім, мн. -йеін'і Орфоепічний словник української мови
- накоєний — НАКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нако́їти. Півень .. дасть одвіт за всі гріхи, накоєні по сусідських дворах (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах