налітати

Значення в інших словниках

1. налітати — наліта́ти 1 дієслово недоконаного виду наштовхуватися; нападати; раптово виникати; прилітати в якійсь кількості наліта́ти 2 дієслово доконаного виду літати певний час або здолати певну відстань Орфографічний словник української мови
2. налітати — (в русі) наскакувати, натикатися, наштовхуватися, напорюватися; (атакувати) нападати; (- хмари) наступати; (- мух) злітатися, прилітати, (куди) залітати; док. НАЛЕТІТИ, заатакувати. Словник синонімів Караванського
3. налітати — I -аю, -аєш, недок., налетіти, -лечу, -летиш, док., неперех. 1》 Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось. || Наштовхуватися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось за швидкого руху. || розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. налітати — НАЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, док. 1. Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось. З галасом налітають [горобці] один на одного, тріпочуть крильми і тріскотять (І. Словник української мови у 20 томах
5. налітати — НАКИ́НУТИСЯ на кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯ розм.; НАЛЕТІ́ТИ розм. (навально й несподівано); НАСКО́ЧИТИ (раптово, несподівано). — Недок. Словник синонімів української мови
6. налітати — НАЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, док., неперех. 1. Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось; // Наштовхуватися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось при швидкому русі. Словник української мови в 11 томах
7. налітати — Наліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. налеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ. Словник української мови Грінченка