налітати
наліта́ти
I -аю, -аєш, недок., налетіти, -лечу, -летиш, док., неперех.
1》 Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось.
|| Наштовхуватися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось за швидкого руху.
|| розм. Несподівано зустрічати кого-небудь.
2》 Нападати, накидатися на кого, що-небудь під час польоту.
|| Атакувати з повітря, вчиняти повітряний напад.
3》 Учиняти напад, атакувати.
|| Учиняти напад з метою пограбування.
4》 перен., розм. Раптово нападати, накидатися на кого-небудь з докорами, звинуваченнями, лайкою.
5》 Раптово з'являтися, виникати, починатися (про хмари, вітер і т. ін.).
|| перен. Раптово охоплювати кого-небудь (про думки, почуття і т. ін.).
6》 Прилітати в якій-небудь кількості.
|| перен. Прибувати кудись у якій-небудь кількості.
|| Залітаючи куди-небудь, осідати в якій-небудь кількості.
II див. налітувати.
Значення в інших словниках
- налітати — наліта́ти 1 дієслово недоконаного виду наштовхуватися; нападати; раптово виникати; прилітати в якійсь кількості наліта́ти 2 дієслово доконаного виду літати певний час або здолати певну відстань Орфографічний словник української мови
- налітати — (в русі) наскакувати, натикатися, наштовхуватися, напорюватися; (атакувати) нападати; (- хмари) наступати; (- мух) злітатися, прилітати, (куди) залітати; док. НАЛЕТІТИ, заатакувати. Словник синонімів Караванського
- налітати — [нал'ітатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- налітати — НАЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, док. 1. Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось. З галасом налітають [горобці] один на одного, тріпочуть крильми і тріскотять (І. Словник української мови у 20 томах
- налітати — НАКИ́НУТИСЯ на кого (зробити стрімкий і навальний напад на кого-небудь, щоб подужати його, завдати тілесних ушкоджень і т. ін.), КИ́НУТИСЯ, НАПА́СТИСЯ розм.; НАЛЕТІ́ТИ розм. (навально й несподівано); НАСКО́ЧИТИ (раптово, несподівано). — Недок. Словник синонімів української мови
- налітати — НАЛІТА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., НАЛЕТІ́ТИ, лечу́, лети́ш, док., неперех. 1. Летячи, наштовхуватися, натикатися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось; // Наштовхуватися на кого-, що-небудь або наближатися до когось, чогось при швидкому русі. Словник української мови в 11 томах
- налітати — Наліта́ти, -та́ю, -єш сов. в. налеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Налетать, налетѣть, прилетать, прилетѣть. Прошу вас, орли, тогді налітати, як я не стану світу Божого видати. Дума про брат. оз. Налетіло птаство небесне. Єв. Мр. IV. 4. 2) Набѣгать, набѣжать, дѣлать, сдѣлать набѣгъ. Словник української мови Грінченка