1. Орфоепічний словник української мови

напризволяще

напризволя́ще

[наприезвол’ашчеи]

присл.

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. напризволяще — напризволя́ще прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. напризволяще — пр., (покидати) на ласку долі, на Божу ласку. Словник синонімів Караванського
  3. напризволяще — присл. Без догляду, без нагляду, без допомоги, без будь-яких засобів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. напризволяще — НАПРИЗВОЛЯ́ЩЕ, присл. Без догляду, без нагляду. Явдоха, як неприкаяна, йде на роботу, покинувши своїх малят напризволяще вдома (Д. Бедзик); До саду прилягав виноградник. Ніхто про нього не дбає, урожай кинуто напризволяще (О. Словник української мови у 20 томах
  5. напризволяще — Напризволя́ще, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. напризволяще — НАПРИЗВОЛЯ́ЩЕ, присл. Без догляду, без нагляду, без допомоги, без будь-яких засобів і т. ін. Явдоха, як неприкаяна, йде на роботу, покинувши своїх малят напризволяще вдома (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 48); До саду прилягав виноградник. Словник української мови в 11 томах