1. Орфоепічний словник української мови

незадоволення

незадово́лення

[неизадоволеин':а]

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незадоволення — незадово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. незадоволення — -я, с. Почуття і стан невдоволення ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незадоволення — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан невдоволення ким-, чим-небудь. Сусанна надулась. Завжди отак. Про неї не дбають. Однак її незадоволення скоро погасло в турботах про Дорку (М. Словник української мови у 20 томах
  4. незадоволення — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст. Словник синонімів української мови
  5. незадоволення — Незадово́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. незадоволення — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, с. Почуття і стан невдоволення ким-, чим-небудь. Сусанна надулась. Завжди отак. Про неї не дбають. Однак її незадоволення скоро погасло в турботах про Дорку (Коцюб. Словник української мови в 11 томах