1. Орфоепічний словник української мови

нечуваний

нечу́ваний

[неичуванией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нечуваний — нечу́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нечуваний — НЕБУВАЛИЙ, НЕЙМОВІРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. нечуваний — див. небувалий Словник синонімів Вусика
  4. нечуваний — -а, -е. Про якого ніхто не чув; невідомий. || Надзвичайно великий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нечуваний — НЕЧУ́ВАНИЙ, а, е. Про якого досі ніхто не чув; небувалий, незнаний. Гомін про нового, нечуваного і страшного звіра розійшовся геть по лісі (І. Франко); З'явилась якась проява, нечувана й небачена в Комарівці (І. Нечуй-Левицький); // Надзвичайно великий. Словник української мови у 20 томах
  6. нечуваний — НЕБУВА́ЛИЙ (такий, якого досі ще не було, не траплялося), НЕЗНА́НИЙ, БЕЗПРИ́КЛАДНИЙ, БЕЗПРЕЦЕДЕ́НТНИЙ (який не має жодного прикладу в минулому); НЕБА́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ДАНИЙ, НЕЧУ́ВАНИЙ (ужив. Словник синонімів української мови
  7. нечуваний — Нечу́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. нечуваний — НЕЧУ́ВАНИЙ, а, е. Про якого ніхто не чув; невідомий. Гомін про нового, нечуваного і страшного звіра розійшовся геть по лісі (Фр., IV, 1950, 94); З’явилась якась проява, нечувана й небачена в Комарівці (Н.-Лев., II, 1956, 30); // Надзвичайно великий. Словник української мови в 11 томах