обвислий

Значення в інших словниках

1. обвислий — (опущений донизу) звислий, (про шкіру людини, що вкрита ще й зморшками) дряблий. Словник синонімів Полюги
2. обвислий — обви́слий 1 дієприкметник від: обви́снути обви́слий 2 прикметник який звисає донизу Орфографічний словник української мови
3. обвислий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до обвиснути. 2》 у знач. прикм. Який звисає донизу. || Який незграбно звисає, спадає (про одяг). 3》 у знач. прикм. Який відтягся донизу, втративши пружність, еластичність (про шкіру). || Який втратив стрункість, обважнів (про поставу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обвислий — ОБВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до обви́снути. Інколи перекладав він обвислу з лави руку на груди, ворушився (Панас Мирний); Смереки на горах, обвислі інеєм, обвиті мрякою, дрімають (О. Кобилянська); Кинувся вбік .. вороний, .. Словник української мови у 20 томах
5. обвислий — ОБВИ́СЛИЙ (опущений донизу), ЗВИ́СЛИЙ. Коней у Йоньки було двоє: рижа лахмата кобила з обвислою губою і вороненький білокопитий жеребчик-одноліток (Григорій Тютюнник); Поросята мали ті самі екстер'єрні недоліки, що і їх батьки (вузький тулуб і голова... Словник синонімів української мови
6. обвислий — Обви́слий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. обвислий — ОБВИ́СЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до обви́снути. Інколи перекладав він обвислу з лави руку на груди, ворушився (Мирний, І, 1952, 292); Кинувся вбік.. вороний, .. Словник української мови в 11 томах