1. Орфоепічний словник української мови

обвиснути

обви́снути

[обвиснутие]

-ну, -неиш; мин. -ис, -исла і -нуў, -нула; нак. -сние, -с(‘)н'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обвиснути — обви́снути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обвиснути — див. обвисати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обвиснути — ОБВИ́СНУТИ див. обвиса́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обвиснути — ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути. Словник синонімів української мови
  5. обвиснути — ОБВИ́СНУТИ див. обвиса́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. обвиснути — Обвисати, -саю, -є́ш сов. в. обвиснути, -ну, -неш, гл. Повиснуть. Сидів горобець на вишні, в його крильця обвисли. Грин. III. 663. Повна рожа на тину обвисла. Чуб. V. 398. Словник української мови Грінченка