обряджати

Значення в інших словниках

1. обряджати — обряджа́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. обряджати — і рідко обряжати, -аю, -аєш, недок., обрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех., розм. 1》 Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. обряджати — ОБРЯДЖА́ТИ і рідко ОБРЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., перех., розм. 1. Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг). У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце — обстібається.. Словник української мови в 11 томах
4. обряджати — ОБРЯДЖА́ТИ і рідко ОБРЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., кого. 1. Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг). У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце – обстібається .. Словник української мови у 20 томах
5. обряджати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. обряджати — Обряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш = опоряджа́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)