1. Словник української мови в 11 томах

обряджати

ОБРЯДЖА́ТИ і рідко ОБРЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., перех., розм.

1. Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг).

У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце — обстібається.. — Оце так обрядила! Спасибі, Олянко! (Головко, І, 1957, 372);

*У порівн. Одне [листя] жовте, інше жовтогаряче, а берези, як золотими дукачами хто обрядив (Вол., Наддн. висоти, 1953, 44);

// Обмивати й одягати покійника.

Йому не слід було дивитися, як обряджатимуть матір, і він вийшов надвір (Коцюб., II, 1955, 277);

// ким, у кого. Одягаючи певним чином, робити схожим на кого-, що-небудь.

2. Влаштовувати, справляти що-небудь.

Зразу й виявилося, що обрядити весілля не так просто (Смолич, Мир.., 1958, 25);

// Готувати до чогось, перед чимось; лаштувати, обладнувати.

— Лаштуй же, брате, гостру зброю, борзих коней обряджай у путь (Забіла, У.. світ, 1960, 161);

Велике вікно було відчинене навстіж. Зачинив [Сльоза] його і, обрядивши собі як-небудь постіль, забився під теплу ковдру (Панч, На калин. мості, 1965, 208).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обряджати — обряджа́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. обряджати — [обр'аgатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. обряджати — і рідко обряжати, -аю, -аєш, недок., обрядити, -ряджу, -рядиш, док., перех., розм. 1》 Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий гарний одяг). || Обмивати й одягати покійника. || ким, у кого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обряджати — ОБРЯДЖА́ТИ і рідко ОБРЯЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБРЯДИ́ТИ, ряджу́, ря́диш, док., кого. 1. Одягати, наряджати кого-небудь (перев. у святковий, гарний одяг). У білій сорочці та ще і з манишкою дядя Гриша. Тільки що надів оце – обстібається .. Словник української мови у 20 томах
  5. обряджати — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обряджати — Обряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш = опоряджа́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)