обшивка

Значення в інших словниках

1. обшивка — Комір сорочки [VI] — обшитий край одягу; комір [V] Словник з творів Івана Франка
2. обшивка — обши́вка 1 іменник жіночого роду обшивання; зовнішнє покриття споруд обши́вка 2 іменник жіночого роду те, чим щось обшите; комір Орфографічний словник української мови
3. обшивка — ОБЛЯМІВКА; (корабля) обшива; (сорочки) комір; (дія) обшивання. Словник синонімів Караванського
4. обшивка — див. облямівка Словник синонімів Вусика
5. обшивка — -и, ж. 1》 рідко. Дія за знач. обшити, обшивати 2). 2》 Те, чим обшивають або обшито що-небудь. 3》 спец. Зовнішнє покриття споруд, пароплавів, човнів і т. ін. 4》 діал. Комір сорочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. обшивка — див. кайма Словник чужослів Павло Штепа
7. обшивка — ОБШИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2. Панцерник був заведений до галереї надвечір, а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Ю. Смолич). 2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь. Словник української мови у 20 томах
8. обшивка — КО́МІР (смужка тканини, хутра, пришита в одязі до країв вирізу для шиї), КО́ВНІР діал.; ОБШИ́ВКА діал. (у сорочці); ПРО́ШИВКА діал. (вишитий). Гучко ішов, ховаючи обличчя у хутряний сухий комір (В. Словник синонімів української мови
9. обшивка — ОБШИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2. Панцерник був заведений до галереї надвечір, а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Смолич, Театр.., 1940, 49). 2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь. Словник української мови в 11 томах
10. обшивка — Обшивка, -ки ж. 1) Обшивка. Левиц. Пов. 242. 2) Воротъ сорочки. Гол. Од. 65, 75. Шух. І. 120. Словник української мови Грінченка