обшивка
ОБШИ́ВКА, и, ж.
1. рідко. Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2.
Панцерник був заведений до галереї надвечір, а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Смолич, Театр.., 1940, 49).
2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь.
Малинові оксамитові обшивки та уставки простягались аж до пліч (Н.-Лев., IV, 1956, 66);
Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Ю. Янов., V, 1959, 135).
3. спец. Зовнішнє покриття споруд, пароплавів, човнів і т. ін.
Під час війни дерев’яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Добр., Тече річка.., 1961, 13);
Дівчата сплітали з дранки квадрати.., високий хлопець у комбінезоні прибивав їх до дерев’яної обшивки стелі (Руд., Остання шабля, 1959, 395);
Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава (М. Ол., Леся, 1960, 125).
4. діал. Комір сорочки.
Побачивши дідуся, хлопець скочив, як опарений, хотів утікати, але старий ухопив його за обшивку (Мак., Вибр., 1956, 383).
Значення в інших словниках
- обшивка — Комір сорочки [VI] — обшитий край одягу; комір [V] Словник з творів Івана Франка
- обшивка — обши́вка 1 іменник жіночого роду обшивання; зовнішнє покриття споруд обши́вка 2 іменник жіночого роду те, чим щось обшите; комір Орфографічний словник української мови
- обшивка — ОБЛЯМІВКА; (корабля) обшива; (сорочки) комір; (дія) обшивання. Словник синонімів Караванського
- обшивка — див. облямівка Словник синонімів Вусика
- обшивка — [обшиўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -ивок Орфоепічний словник української мови
- обшивка — -и, ж. 1》 рідко. Дія за знач. обшити, обшивати 2). 2》 Те, чим обшивають або обшито що-небудь. 3》 спец. Зовнішнє покриття споруд, пароплавів, човнів і т. ін. 4》 діал. Комір сорочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обшивка — див. кайма Словник чужослів Павло Штепа
- обшивка — ОБШИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2. Панцерник був заведений до галереї надвечір, а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Ю. Смолич). 2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- обшивка — КО́МІР (смужка тканини, хутра, пришита в одязі до країв вирізу для шиї), КО́ВНІР діал.; ОБШИ́ВКА діал. (у сорочці); ПРО́ШИВКА діал. (вишитий). Гучко ішов, ховаючи обличчя у хутряний сухий комір (В. Словник синонімів української мови
- обшивка — Обшивка, -ки ж. 1) Обшивка. Левиц. Пов. 242. 2) Воротъ сорочки. Гол. Од. 65, 75. Шух. І. 120. Словник української мови Грінченка