обшивка

КО́МІР (смужка тканини, хутра, пришита в одязі до країв вирізу для шиї), КО́ВНІР діал.; ОБШИ́ВКА діал. (у сорочці); ПРО́ШИВКА діал. (вишитий). Гучко ішов, ховаючи обличчя у хутряний сухий комір (В. Собко); Патрульний час від часу вихоплює з кишені хусточку і дбайливо витирає шию. Він боїться забруднити ковнір гімнастерки (О. Десняк); Побачивши дідуся, хлопець скочив, як опарений, хотів утікати, але старий ухопив його за обшивку (О. Маковей); Бувало в неділю як одягне (Лукин) білу з широкою прошивкою сорочку.., то всі дівчата на нього ззираються (Н. Кобринська).

ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОКАНТУВА́ННЯ, ОКРА́ЙКА, ПІДПУ́ШКА (у вигляді смужки хутра); ТА́СЬМА́, ТОРО́ЧКА розм., ТАСЕ́МКА рідше, ГАБА́ заст. (тільки про плетену, ткану або з тканини стрічку). — Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З. Тулуб); На чолі (вершників) їхав у блискучій візантійській зброї молодець у червоному плащі з парчевою лямівкою (Юліан Опільський); Прекрасна художня обвідка килима побудована на елементах старовинного національного орнаменту (з газети); З-під чорної оторочки кожушини в нього квітами червоніла маніжка (С. Чорнобривець); На ній (Ваті) була темно-червона коротенька кофточка з чорними обторочками на грудях, на шиї і рукавах (І. Нечуй-Левицький); Проводжала мила край села, На прощання хусточку дала, — Хусточку червону із каймою (І. Нехода); Це був Павло Швед у синіх, з вузенькими червоними кантами, брюках (П. Автомонов); На кучерявій голові в неї красується берет, спідничка.., на ногах нові черевички і шкарпетки з лиштвою (П. Панч); Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Ю. Яновський); Вишивальниця.. місця стику заповнює вузеньким кольоровим взором, так званою мережкою, або просто обшиттям (з журналу); На червону окантовку вогкої майки перехилилось брунатне пругке підборіддя (М. Стельмах); Вона мала велику пристрасть до нових хусток із окрайкою (Марко Вовчок); Галя була одягнена по-весняному: ..коротенька спідничка та біла матроска з синім викотом (коміром) та трьома білими тасьмами по його бережках (Ю. Смолич); Оксамитова з безліччю складок спідничка шовковою торочкою облямована (Л. Юхвід); Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка).

ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм. (ущільнене, утворене неодноразовим обмазуванням, побілкою тощо). Посеред вулиці ремонтували асфальтове покриття (Л. Дмитерко); Жовта шкура оббиття дає прегарні фіолетові тони при електричнім світлі (М. Коцюбинський); Так, це був такий же стіл, як у Парижі на вулиці Фортюне. Така ж картина Гольбейна в простінку між присадкуватими вікнами, таке ж скромне крісло з сап'яновою оббивкою (Н. Рибак); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати (А. Свидницький); — Подвійна сталева оболонка, як ви здогадуєтесь, посилить дію толу до бажаних масштабів... (Ю. Яновський); Із металу шиє (дівчина) кораблю обшиву (Л. Забашта); З шматка обшивки розбитого літака пілот спорудив деяку подобу великого листа квадратної форми (з журналу); Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава (М. Олійник); Задрижали стіни в хатах, посипалось з дзвяком скло й шарування на землю, застогнали, заревли ядра гарматні (М. Старицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обшивка — Комір сорочки [VI] — обшитий край одягу; комір [V] Словник з творів Івана Франка
  2. обшивка — обши́вка 1 іменник жіночого роду обшивання; зовнішнє покриття споруд обши́вка 2 іменник жіночого роду те, чим щось обшите; комір Орфографічний словник української мови
  3. обшивка — ОБЛЯМІВКА; (корабля) обшива; (сорочки) комір; (дія) обшивання. Словник синонімів Караванського
  4. обшивка — див. облямівка Словник синонімів Вусика
  5. обшивка — [обшиўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -ивок Орфоепічний словник української мови
  6. обшивка — -и, ж. 1》 рідко. Дія за знач. обшити, обшивати 2). 2》 Те, чим обшивають або обшито що-небудь. 3》 спец. Зовнішнє покриття споруд, пароплавів, човнів і т. ін. 4》 діал. Комір сорочки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. обшивка — див. кайма Словник чужослів Павло Штепа
  8. обшивка — ОБШИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2. Панцерник був заведений до галереї надвечір, а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Ю. Смолич). 2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь. Словник української мови у 20 томах
  9. обшивка — ОБШИ́ВКА, и, ж. 1. рідко. Дія за знач. обши́ти, обшива́ти 2. Панцерник був заведений до галереї надвечір, а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Смолич, Театр.., 1940, 49). 2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. обшивка — Обшивка, -ки ж. 1) Обшивка. Левиц. Пов. 242. 2) Воротъ сорочки. Гол. Од. 65, 75. Шух. І. 120. Словник української мови Грінченка