опікунський
опіку́нський
[оп'ікун'с'кией]
м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опікунський — опіку́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- опікунський — -а, -е. Прикм. до опікун. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опікунський — ОПІКУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до опіку́н. Вперше Ганна так різко розмовляла з дядьками. Відчула раптом, що тут, у Каховці, вона може .. менше зважати на їхню опікунську владу (О. Гончар); // Який здійснює опіку (у 1, 3 знач.). Словник української мови у 20 томах
- опікунський — Опіку́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опікунський — ОПІКУ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до опіку́н. Вперше Ганна так різко розмовляла з дядьками. Відчула раптом, що тут, у Каховці, вона може.. менше зважати на їхню опікунську владу (Гончар, І, 1959, 43); Опікунська рада дитячого будинку ухвалила збудувати для дітей літню дачу (Рад. Укр., 8.VI 1946, 1). Словник української мови в 11 томах