оранка

Значення в інших словниках

1. оранка — о́ранка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. оранка — -и, ж. 1》 Дія за знач. орати. || Пора, період, коли орють землю. || Основний прийом механічного обробітку ґрунту плугом, що забезпечує одночасне перевертання орного шару, його розпушування і перекришення. 2》 рідко. Те саме, що рілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. оранка — О́РАНКА, и, ж. 1. Дія за знач. ора́ти; орання. Спільна вигода присилувала їх [Карпа і Лавріна] помагати один одному в оранці і в сівбі, .. і в возовиці (І. Нечуй-Левицький); Після жнив Іванові возовиця; далі оранка на озимину (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
4. оранка — В сільському господарстві один із осн. способів обробітку ґрунту, орють плугом (раніше ралом, сохою), відрізаючи шари ріллі, які називають скибами, перевертають та кришать їх, загортають органічні та зелені добрива, знищують бур'яни; о. готує ґрунт до сівби. Універсальний словник-енциклопедія
5. оранка — ОРАННЯ (обробляння землі плугом), ОРАНКА. Ти ся журиш, пане брате, сіянням, оранням (коломийка); Однією зі складових культури землеробства є обробіток ґрунту, зокрема оранка (з журналу). РІЛЛЯ́, ОРАНИ́ЦЯ розм., ОРАНИ́НА розм., О́РАНКА розм., РОЛЯ́ діал. Словник синонімів української мови
6. оранка — О́ранка, -нки, -нці; о́ранки, о́ранок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. оранка — О́РАНКА, и, ж. 1. Дія за знач. ора́ти. Спільна вигода присилувала їх [Карпа і Лавріна] помагати один одному в оранці і в сівбі,.. і в возовиці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
8. оранка — Оранка, -ки ж. 1) Паханіе. А що вже в полі на оранці, так дідові старими ногами за наймитом і не поспішитись. Г. Барв. 194. 2) Время паханія. Подольск. г. Словник української мови Грінченка