пам'ятка

па́м'ятка

[памйатка]

-ткие, д. і м. -йац':і, мн. памйаткие/памйатки, памйаток

дв'і памйаткие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пам'ятка — (річ для нагадування про кого-, що-небудь) згадка, спомин, пам'ять, (спеціально придбаний) сувенір. Словник синонімів Полюги
  2. пам'ятка — па́м'ятка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пам'ятка — (річ) згадка, спомин, пам'ять; (збірка правил) інструкція. Словник синонімів Караванського
  4. пам'ятка — -и, ж. 1》 розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь. || Те, що лишилось як наслідок чогось. || перен. Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи, праці і т. ін. В пам'ятку кому — пам'ятатися комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пам'ятка — ПА́М'ЯТКА, и, ж. 1. розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь. [Йоганна (здіймає намисто з шиї і подає з поклоном Марції):] Прошу, прийми на спомин про гостину. Словник української мови у 20 томах
  6. пам'ятка — ІНСТРУ́КЦІЯ (зібрання вказівок, як виконувати щось, користуватися чим-небудь), ПА́М'ЯТКА, РЕГЛА́МЕНТ книжн. Інструкція до укладання словника; Пам'ятка туриста; Регламент для проектування печі ПА́М'ЯТКА (предмет, що служить нагадуванням про когось... Словник синонімів української мови
  7. пам'ятка — Пам'ятка, -ки ж. 1) Память, воспоминаніе. Приятелі їх садили тоді на пам'ятку. Греб. 360. На тобі книжку на пам'тку. впасти в пам'ятку. Запечатлѣться въ памяти. Вже що вона через те заподіяла миру, того не впало мені в пам'ятку. ЗОЮР. II. 37. Словник української мови Грінченка