1. Словник синонімів української мови

пам'ятка

ІНСТРУ́КЦІЯ (зібрання вказівок, як виконувати щось, користуватися чим-небудь), ПА́М'ЯТКА, РЕГЛА́МЕНТ книжн. Інструкція до укладання словника; Пам'ятка туриста; Регламент для проектування печі

ПА́М'ЯТКА (предмет, що служить нагадуванням про когось, щось), ЗАБУ́ТОК заст.; СУВЕНІ́Р (куплена або подарована на згадку про певну подію, подорож тощо). Я добре вивчила напам'ять той лист. Він і досі є у мене — одинока пам'ятка мого щастя (І. Франко); Він об зруйнований жертовник вдарив сю арфу й кинув строщену додолу. І так вона лежала довго, довго, аж поки я.. віднайшов святий забуток сей співців преславних (Леся Українка); Зайшов я до доктора Зінгера саме для того, щоб виконати мою обіцянку й показати, де купити йому сувеніри про Україну (Ю. Смолич).

СПО́ГАД (те, що збереглося в пам'яті, відтворення в пам'яті того, що фіксувалося нею раніше), СПО́МИН, ЗГА́ДКА, ПА́М'ЯТЬ, ПА́М'ЯТКА розм., СПОГАДА́ННЯ розм., СПОГА́ДКА розм., СПОГА́ДАНКА розм., СПОМИНА́ННЯ розм., СПО́МИНКА розм., ПРИГА́ДКА розм., ЗГАД рідше, СПО́МИНОК рідше, СПО́МКА діал., ВСПО́МИН заст.; РЕМІНІСЦЕ́НЦІЯ книжн. (невиразний спогад, відгомін якоїсь події або враження). Довго Грицько згадував прощання з Орисею, і цей спогад зогрівав його серце! (А. Головко); Спомини минулого коротенького щастя рвали душу (Г. Хоткевич); При згадці про матір Порфиру всю душу залило теплом (О. Гончар); Навік я збережу, як пам'ять дорогу, Сліди дитячих ніг на вогкому снігу (М. Рильський); — Це перо я дала тобі колись на пам'ятку. Ти навіки мій, а я навіки твоя, — сказала Богаза (І. Нечуй-Левицький); Спогадання роєм линуть (П. Грабовський); Там, у зеленому раї, на Вкраїні, Про нас ні чутки, ні споминання! (П. Куліш); Чи ж людська споминка така слаба? (М. Зеров); Тут нагадав собі слова.., що в тридцять літ уже чоловік старий. Ця пригадка шпигнула в серце Славка, як голкою (Лесь Мартович); Рідні книги в синьому сап'яні, Тихий згад шумних ліцейських літ, Воркітливий сивий голос няні, — Та невже це тільки тінь і слід? (М. Рильський); Посаджу коло хатини На вспомин дружині І яблуньку і грушеньку На вспомин єдиній (Т. Шевченко); В народних піснях запах грає дуже малу роль, а такі звороти, як "коло мене, молодого, мандрівочка пахне", занадто ще слабі, щоб викликати у слухачів хоч бліду ремінісценцію конкретного враження (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пам'ятка — (річ для нагадування про кого-, що-небудь) згадка, спомин, пам'ять, (спеціально придбаний) сувенір. Словник синонімів Полюги
  2. пам'ятка — па́м'ятка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пам'ятка — (річ) згадка, спомин, пам'ять; (збірка правил) інструкція. Словник синонімів Караванського
  4. пам'ятка — [памйатка] -ткие, д. і м. -йац':і, мн. памйаткие/памйатки, памйаток дв'і памйаткие Орфоепічний словник української мови
  5. пам'ятка — -и, ж. 1》 розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь. || Те, що лишилось як наслідок чогось. || перен. Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї-небудь справи, праці і т. ін. В пам'ятку кому — пам'ятатися комусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пам'ятка — ПА́М'ЯТКА, и, ж. 1. розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого-, що-небудь. [Йоганна (здіймає намисто з шиї і подає з поклоном Марції):] Прошу, прийми на спомин про гостину. Словник української мови у 20 томах
  7. пам'ятка — Пам'ятка, -ки ж. 1) Память, воспоминаніе. Приятелі їх садили тоді на пам'ятку. Греб. 360. На тобі книжку на пам'тку. впасти в пам'ятку. Запечатлѣться въ памяти. Вже що вона через те заподіяла миру, того не впало мені в пам'ятку. ЗОЮР. II. 37. Словник української мови Грінченка