1. Орфоепічний словник української мови

парость

па́рость

[парос'т']

-с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. -стеий

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парость — па́рость іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. парость — Паросток, паросль, паріст, ПАГІН, молоде стебло, р. зеленець; (відгалуження) галузь, гілка; (чия) нащадок. Словник синонімів Караванського
  3. парость — див. гілка Словник синонімів Вусика
  4. парость — -і, ж. 1》 Те саме, що паросток. 2》 перен. Окреме відгалуження, частина чого-небудь. || заст. Нащадок. || без додатка, збірн. Молоді люди. 3》 Лінія спорідненості у родоводі кого-, чого-небудь. 4》 діал. Промінь, проміння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. парость — ПА́РОСТЬ, і, ж. 1. Те саме, що па́росток. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость (М. Коцюбинський); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян (М. Рильський). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  6. парость — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. Словник синонімів української мови
  7. парость — Па́рость, -ти, -ті, -ростю; -рості, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. парость — ПА́РОСТЬ, і, ж. 1. Те саме, що па́росток. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость (Коцюб., II, 1955, 275); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян (Рильський, III, 1961, 211). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  9. парость — Парость, -ти ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15. Словник української мови Грінченка