парость

МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм. (нове покоління). Молодь схильна до справедливості, добра й свободи (Вас. Шевчук); -. Що за юнацтво, поглянь! Скільки сили у них бойової! (М. Зеров); Черниш теж, звичайно, хотів би мати у себе людей вивірених, досвідчених, на яких з певністю можна покластись. Але він згодився забрати собі весь оцей необстріляний молодняк (О. Гончар); Вперед, на захід юнь орлина несе любов свою і гнів, і зустрічає Україна своїх сподіваних синів (В. Сосюра); -. Наша молоднеча так розпустилась, що й ходить по вулицях небезпечно (І. Нечуй-Левицький); -. Гоп! Гоп!.. Молодята! І дівчата і хлоп'ята! Годі бігать і скакать, Буду загадку казать (Л. Глібов); А на нашій та вулиці Насипано жита, От як вийде челядь гулять, — Так як перемита (пісня); Хлопці його оточують, старий геть губиться в молодій парості (Ю. Яновський); -. Значить, ви увесь час охороняли мене? — Так, — відповіла Люба. — Про молоде пагіння треба старанно дбати (В. Собко); (Зозуля:) Категоричний привіт міністерський зеленій памолоді (М. Стельмах).

НАЩА́ДОК (людина стосовно до своїх предків), ПОТО́МОК, ПА́РОСТОК заст., поет., ПА́РОСТЬ (ПА́РОСТ рідше) заст., поет., ВИ́ПЛОДОК зневажл. Дворецький обставив покої багатою обставою, яка личила й подобала нащадкові славного роду князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький); Хай зна потомок дальній мій, З яких ґрунтів виходять парості (В. Бичко); — Славний паросток славного дерева! Паросток дому Гедиминового та Ягеллонового, — сказав патер Вінцентій до молодого Єремії (І. Нечуй-Левицький).

ПА́РОСТОК (стебло рослини на початку його розвитку з насіння), РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПАРОСТЬ́, ПРОРО́СТОК, ПА́РОСЛЬ рідше, КЛЮ́ЧКА діал. Потяглися з зерняток тонкі зелені паростки й обережно, щоб не забруднити свіжих листочків, почали витинатися з чорної землі (О. Іваненко); Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків (О. Довженко); На осонні парост із землі потягнувся зухвало й квапно (І. Чендей); Спочатку викине (зерно) ніжну зелену парость, а далі викине колос (І. Цюпа); Маленькі проростки, що пробивались з темних гранчастих зерняток, дзвеніли ніжними голосами життя (Б. Харчук); Під полом біліє картопля: ключки повикидала, в землю проситься (Григір Тютюнник).

ПА́РОСТОК (перший прояв нового), ЗА́РОДОК, РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше. Панас Олексійович повів.. гостя дорогого в чавуноливарний цех — показати паростки нового і на своїй ниві (І. Волошин); Художник слова.. бачить зародки нового і допомагає його розвитку (А. Малишко); Накльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок (Панас Мирний); Навіть з найглибшого нещастя повинна пробиватися парость надії (П. Загребельний).

ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав (господар) старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). — Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

ПА́ГІННЯ (молоді пагони, гілки; молоді рослини); ПО́РІСТ, ПО́РІСТЬ (ПО́РОСТЬ), ПО́РОСЛЬ, ПА́РОСТЬ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК, ОБРО́СТЬ розм., ЛІТО́РОСТ поет., ЛІТО́РОСЛЬ поет. (однорічні пагони); ХМИЗНЯ́К, ХМИЗ (дрібні лісові зарості). Старий дуб.. гнав угору молоде пагіння (І. Цюпа); Вже зелена порість пробивається, сонце вигріває землю (К. Гордієнко); Від пенька встигла вирости густим кущем буйна порость (А. Шиян); Сотні солов'їв щебетали по кущах молодого поросту (Панас Мирний); Милує око (ліс) молодою порослю, що піднімається на зміну старому лісові (В. Гжицький); Те саме чорне й голе цурпалля, яке лякало людей своїм виглядом, пустило густу зелену парость (Д. Ткач); Біля кореневища старого дуба поросла памолодь (П. Загребельний); Обрость на дереві (Словник Б. Грінченка); — На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (В. Сосюра). — Пор. па́гін.