паросток

НАЩА́ДОК (людина стосовно до своїх предків), ПОТО́МОК, ПА́РОСТОК заст., поет., ПА́РОСТЬ (ПА́РОСТ рідше) заст., поет., ВИ́ПЛОДОК зневажл. Дворецький обставив покої багатою обставою, яка личила й подобала нащадкові славного роду князів Вишневецьких (І. Нечуй-Левицький); Хай зна потомок дальній мій, З яких ґрунтів виходять парості (В. Бичко); — Славний паросток славного дерева! Паросток дому Гедиминового та Ягеллонового, — сказав патер Вінцентій до молодого Єремії (І. Нечуй-Левицький).

ПА́РОСТОК (стебло рослини на початку його розвитку з насіння), РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПАРОСТЬ́, ПРОРО́СТОК, ПА́РОСЛЬ рідше, КЛЮ́ЧКА діал. Потяглися з зерняток тонкі зелені паростки й обережно, щоб не забруднити свіжих листочків, почали витинатися з чорної землі (О. Іваненко); Народжувалося стебло з крихітних блідих ростків (О. Довженко); На осонні парост із землі потягнувся зухвало й квапно (І. Чендей); Спочатку викине (зерно) ніжну зелену парость, а далі викине колос (І. Цюпа); Маленькі проростки, що пробивались з темних гранчастих зерняток, дзвеніли ніжними голосами життя (Б. Харчук); Під полом біліє картопля: ключки повикидала, в землю проситься (Григір Тютюнник).

ПА́РОСТОК (перший прояв нового), ЗА́РОДОК, РОСТО́К, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше. Панас Олексійович повів.. гостя дорогого в чавуноливарний цех — показати паростки нового і на своїй ниві (І. Волошин); Художник слова.. бачить зародки нового і допомагає його розвитку (А. Малишко); Накльовувались у голові невеличкі ростки якихось таємних гадок (Панас Мирний); Навіть з найглибшого нещастя повинна пробиватися парость надії (П. Загребельний).

ПА́ГІН (молода гілка або стебло), ВІДРО́СТОК, ПА́СИНОК (бічний); ПА́РОСТОК, ПА́РОСТ, ПА́РОСТЬ, ПА́РОСЛЬ рідше (молоде стебло); ЖИВЕ́ЦЬ (стебло, з якого вирощують нову рослину); ЛІТО́РОСТОК поет., ЛІТО́РОСТ поет. (однорічний); ВОВЧО́К (на старому стовбурі). Молоді пагони свіжо і ясно зеленіли (Є. Гуцало); Протягом літа ланка провела на посівах триразове пасинкування кукурудзи (в міру відростання пасинків) (з газети); Гілки викинули зелені соковиті паростки (З. Тулуб); Високі парости зеленої ліщини.. Із горобійником сплелися в темний ряд (М. Рильський); Коні з апетитом хрумають молоді ялинкові парості (М. Шеремет); У заґратовані вікна вриваються молоді парослі дикого винограду (Леся Українка); У кімнатах найкраще розвиваються троянди, вирощені з живців (з журналу); Дбайливо доглядав (господар) старе дерево, спилював зайві вовчки (Ю. Мокрієв). — Пор. гі́лка, 1. па́гіння.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паросток — па́росток іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. паросток — ПАРОСТОК – ПАРОСТЬ Паросток, -тка. 1. Молоде стебло рослини: пускати паростки. 2. перен. Перші прояви того, що починає розвиватись. Парость, -і, ор. -тю. 1. Те саме, що паросток 1: парості виноградної лози. 2. перен. Літературне слововживання
  3. паросток — див. брунька; гілка Словник синонімів Вусика
  4. паросток — [паросток] -тка, м. (на) -тку, мн. -ткие, -тк'іў Орфоепічний словник української мови
  5. паросток — -тка, ч. 1》 Молоде стебло рослини. 2》 перен. Ознака, перші прояви того, що починає розвиватися; зародок. || Людина з першими проявами чогось нового, прогресивного. || заст. Нащадок. Пускати паросток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. паросток — ПА́РОСТОК, тка, ч. 1. Молоде стебло рослини. Садки червоніли молодими паростками (Панас Мирний); Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, краплі, до землі, щоб на грядах у зернятах кріпли паростки малі (Н. Забіла). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  7. паросток — Частина зачатка насінини (без сім'ядолі), яка містить бруньку і зав'язь кореня. Універсальний словник-енциклопедія
  8. паросток — Па́росток, -ростка; -ростка, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. паросток — ПА́РОСТОК, тка, ч. 1. Молоде стебло рослини. Садки червоніли молодими паростками (Мирний, IV, 1955, 119); Сонце, смійся! Дощик, лийся! Линьте, краплі, до землі, щоб на грядах у зернятах кріпли паростки малі (Забіла, Одна сім’я, 1950, 61). 2. перен. Словник української мови в 11 томах
  10. паросток — Паросток, -тка, паросточок, -чка м. ум. отъ парост. Словник української мови Грінченка