1. Орфоепічний словник української мови

парубок

па́рубок

[парубок]

-бка, м. (на) -бков'і/-бку, кл. -бчеи, мн. -бки, -бк'іў

два парубкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубок — (молода неодружена людина чоловічої статі) хлопець, юнак, молодик, діал. леґінь. Словник синонімів Полюги
  2. парубок — парубок – наречений – жених Про неодруженого чоловіка українці зазвичай кажуть парубок або старий парубок (людина старшого віку), а не холостяк, як це полюбляють уживати деякі засоби масової інформації. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. парубок — па́рубок іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири па́рубки Орфографічний словник української мови
  4. парубок — Молодий чоловік, юнак, молодик, г. леґінь; (молодий) парубій, парубійко, парубіка, паруб'я, півпарубок, виросток; як ім. неодружений; парубчак, паруб'яга, парубчина, парубчисько, зб. парубоцтво, парубота. Словник синонімів Караванського
  5. парубок — див. молодий; наречений; хлопець Словник синонімів Вусика
  6. парубок — -бка, ч. 1》 Молодий чоловік; юнак. 2》 Нежонатий чоловік. Старий парубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. парубок — ПА́РУБОК, бка, ч. 1. Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (І. Котляревський); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгає босоногий парубок (М. Стельмах). 2. Нежонатий чоловік. Словник української мови у 20 томах
  8. парубок — Котре були гарні хлопці, забрали в вибранці, полишились смаровозиі тай виводять танці. Значіння, як і сказано. Межи двома парубками, дівчина баламутна. Бо тяжко їй вибрати, котрий буде ліпший чоловік. Такий парубок, як смик. Дуже зручний, стрункий. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. парубок — ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал. Словник синонімів української мови
  10. парубок — Па́рубок, -бка, -бкові, -бче! -бки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. парубок — ПА́РУБОК, бка, ч. 1. Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (Котл., І, 1952, 65); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгає босоногий парубок (Стельмах, II, 1962, 55). 2. Нежонатий чоловік. Словник української мови в 11 томах