1. Приповідки або українсько-народня філософія

парубок

Котре були гарні хлопці, забрали в вибранці, полишились смаровозиі тай виводять танці.

Значіння, як і сказано.

Межи двома парубками, дівчина баламутна.

Бо тяжко їй вибрати, котрий буде ліпший чоловік.

Такий парубок, як смик.

Дуже зручний, стрункий.

У парубка одна гадка, а в дівчини десять.

Парубок має одну гадку кою сватати, а дівчина сподіється сватів від кількох парубків.

Парубок жениться — любу бере, вдовець жениться — хто за нього йде.

Молодому легше оженитися, ніж старому.

Солодяний парубок золоту дівку бере.

Багатий хлопець жениться з багатою дівчиною.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубок — (молода неодружена людина чоловічої статі) хлопець, юнак, молодик, діал. леґінь. Словник синонімів Полюги
  2. парубок — парубок – наречений – жених Про неодруженого чоловіка українці зазвичай кажуть парубок або старий парубок (людина старшого віку), а не холостяк, як це полюбляють уживати деякі засоби масової інформації. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. парубок — па́рубок іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири па́рубки Орфографічний словник української мови
  4. парубок — Молодий чоловік, юнак, молодик, г. леґінь; (молодий) парубій, парубійко, парубіка, паруб'я, півпарубок, виросток; як ім. неодружений; парубчак, паруб'яга, парубчина, парубчисько, зб. парубоцтво, парубота. Словник синонімів Караванського
  5. парубок — див. молодий; наречений; хлопець Словник синонімів Вусика
  6. парубок — [парубок] -бка, м. (на) -бков'і/-бку, кл. -бчеи, мн. -бки, -бк'іў два парубкие Орфоепічний словник української мови
  7. парубок — -бка, ч. 1》 Молодий чоловік; юнак. 2》 Нежонатий чоловік. Старий парубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. парубок — ПА́РУБОК, бка, ч. 1. Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (І. Котляревський); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгає босоногий парубок (М. Стельмах). 2. Нежонатий чоловік. Словник української мови у 20 томах
  9. парубок — ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал. Словник синонімів української мови
  10. парубок — Па́рубок, -бка, -бкові, -бче! -бки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. парубок — ПА́РУБОК, бка, ч. 1. Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (Котл., І, 1952, 65); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгає босоногий парубок (Стельмах, II, 1962, 55). 2. Нежонатий чоловік. Словник української мови в 11 томах