парубок

ХЛО́ПЕЦЬ (молодий чоловік), ЮНА́К, ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, МОЛОДЕ́ЦЬ, КОЗА́К, ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАРУБЧИ́НА розм., ПАРУБ'Я́ розм., ПАРУБЧИ́СЬКО розм., ПА́РОБОК діал., ПАРУБІ́ЙКА діал., ПАРУБІКА діал., ЛЕ́ГІНЬ діал., ХЛОПА́К діал., ШУГА́Й діал.; ЖЕНИ́Х розм. (про молодого чоловіка, що вже може одружуватися). (Елеазар (до хлопця — смутно):) До чого, молодче, ти се промовив? (Молодий хлопець:) Не удавай, немов не розумієш! (Леся Українка); Він заходить в охайну кімнату і зупиняється перед юнаком років двадцяти-двадцяти двох (М. Стельмах); — Вже як я став парубком, дід показував мені те місце (скарбу) (І. Нечуй-Левицький); Молодики стояли осторонь від батьків, але думки в них були спільні (П. Кочура); Ой, дівчина-горлиця До козака горнеться (пісня); — Ну й даремно, — озвався шустрий, чорнявий хлопчина. — Я після десятирічки два роки попрацював на шахті в Горлівці (І. Цюпа); В голоблях гарцювали хлоп'яки (В. Дрозд); Виорати кінці ниви Михайлові допоміг сусідський парубчина, що в саду дерева обрізував (М. Томчаній); Коло Якового колодязя зібралась купка паруб'ят, а між ними Юрко і його давній приятель.., що служив разом з ним у одному полку (П. Куліш); Який тепер світ настав..; Сякий-такий парубчисько, Та й той до багачки (пісня); — Торгувать, шинкувать Буду чарочками, Танцювать та гулять Таки з паробками (Т. Шевченко); Замолоду, бувши парубікою, чумакував (Ганна Барвінок); Вибігла Маруся до потоку, скочила зі скелі — а легінь, точнісінько як тоді, стоїть перед нею і усміхається (Г. Хоткевич); — Ти, правда, хлопак справний, в боях авторитет здобув (О. Гончар); Де ти був, шугаю, з тими овечками? (Л. Первомайський).

ХОЛОСТЯ́К (неодружений чоловік), ПА́РУБОК, МОЛОДИ́К, НЕОДРУ́ЖЕНИЙ, НЕЖОНА́ТИЙ, КАВАЛЕ́Р заст., БУРЛА́КА заст.; ХЛО́ПЕЦЬ, МОЛОДЕ́ЦЬ, МОЛОДА́Н розм., ЛЕ́ГІНЬ діал. (неодружений молодий чоловік). Вчитель недавно приїхав у їхнє село, був холостяком, то мусив сам себе доглядати (Є. Гуцало); "Чи ти ж, — кажу, — парубок, чи удовець?" — "Моя жінка вмерла через рік, як мене батько оженив.." — каже він (І. Нечуй-Левицький); Дядько Тимоха пробував собі молодиком. Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися (Б. Грінченко); Гуртожиток для неодружених; Нежонатого не посилай у старости, бо як гарна дівчина — переб'є (прислів'я); Як це сталося, що вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку, що не має навіть власної хати, не то що землі — і досі не знає (М. Коцюбинський); Дорослі хлопці та дівчата з вереском і реготом обганяли санчата дітвори і навмисно падали купою в сніг (З. Тулуб); — От і заславсь молодець до дівчини; а в сватах пішли неабиякі люде (П. Куліш); Чумаченьку, козаченьку! Де ти, молодане? Чом на мене твоє око кареє не гляне (пісня); Не один легінь брав собі за жінку чорняву румунку (А. Хорунжий).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубок — (молода неодружена людина чоловічої статі) хлопець, юнак, молодик, діал. леґінь. Словник синонімів Полюги
  2. парубок — парубок – наречений – жених Про неодруженого чоловіка українці зазвичай кажуть парубок або старий парубок (людина старшого віку), а не холостяк, як це полюбляють уживати деякі засоби масової інформації. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. парубок — па́рубок іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири па́рубки Орфографічний словник української мови
  4. парубок — Молодий чоловік, юнак, молодик, г. леґінь; (молодий) парубій, парубійко, парубіка, паруб'я, півпарубок, виросток; як ім. неодружений; парубчак, паруб'яга, парубчина, парубчисько, зб. парубоцтво, парубота. Словник синонімів Караванського
  5. парубок — див. молодий; наречений; хлопець Словник синонімів Вусика
  6. парубок — [парубок] -бка, м. (на) -бков'і/-бку, кл. -бчеи, мн. -бки, -бк'іў два парубкие Орфоепічний словник української мови
  7. парубок — -бка, ч. 1》 Молодий чоловік; юнак. 2》 Нежонатий чоловік. Старий парубок — немолодий чоловік, який ніколи не був одруженим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. парубок — ПА́РУБОК, бка, ч. 1. Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (І. Котляревський); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгає босоногий парубок (М. Стельмах). 2. Нежонатий чоловік. Словник української мови у 20 томах
  9. парубок — Котре були гарні хлопці, забрали в вибранці, полишились смаровозиі тай виводять танці. Значіння, як і сказано. Межи двома парубками, дівчина баламутна. Бо тяжко їй вибрати, котрий буде ліпший чоловік. Такий парубок, як смик. Дуже зручний, стрункий. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. парубок — Па́рубок, -бка, -бкові, -бче! -бки́, -бкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. парубок — ПА́РУБОК, бка, ч. 1. Молодий чоловік; юнак. Еней був парубок моторний І хлопець хоч куди козак (Котл., І, 1952, 65); Попереду з веслом у руці, насвистуючи якусь пісеньку, шкутильгає босоногий парубок (Стельмах, II, 1962, 55). 2. Нежонатий чоловік. Словник української мови в 11 томах