1. Словник синонімів української мови

парубкувати

ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Головко); — Здоров, товаришу Омельченко. Додому?.. Може, до мене зайдеш? Я зараз холостякую (І. Гончаренко); Савка багато років парубкує в безладній самотині (Т. Масенко); — Книжки ніколи було почитати. Ось тут, в рибартілі, як став сторожувати — тільки й начитався вволю. Влітку, поки козакував одинцем.., цілий університет пройшов (О. Гончар); — Може, не схоче (Марта Кирилівна) за мене заміж, — обізвався смутно Бичковський. — А шкода буде. Старість не за горами. Самому остогидло вже бурлакувати (І. Нечуй-Левицький); Наставники гадають собі, що він парубочить.., а він собі вінчану жінку тримає (М. Черемшина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубкувати — парубкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. парубкувати — Парубочити, ж. козакувати; (з жінками) ЖЕНИХАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. парубкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бути парубком (у 1 знач.). || Вести парубоцьке життя. || Весело проводити час, гуляти в колі молоді. || перен. Поводити себе, як парубок: гуляти, залицятися до жінок і т. ін. 2》 Бути нежонатим, неодруженим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. парубкувати — ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами – дівчата сохнуть і дуріють (Марко Вовчок); // Вести парубоцьке життя. Словник української мови у 20 томах
  5. парубкувати — Парубкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. парубкувати — ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють (Вовчок, 1, 1955, 72); // Вести парубоцьке життя. Словник української мови в 11 томах
  7. парубкувати — Парубкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767. Словник української мови Грінченка