парубкувати

Значення в інших словниках

1. парубкувати — парубкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. парубкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бути парубком (у 1 знач.). || Вести парубоцьке життя. || Весело проводити час, гуляти в колі молоді. || перен. Поводити себе, як парубок: гуляти, залицятися до жінок і т. ін. 2》 Бути нежонатим, неодруженим. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парубкувати — ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами – дівчата сохнуть і дуріють (Марко Вовчок); // Вести парубоцьке життя. Словник української мови у 20 томах
4. парубкувати — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Словник синонімів української мови
5. парубкувати — Парубкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. парубкувати — ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють (Вовчок, 1, 1955, 72); // Вести парубоцьке життя. Словник української мови в 11 томах
7. парубкувати — Парубкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767. Словник української мови Грінченка