парубкувати
ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Бути парубком (у 1 знач.).
Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють (Вовчок, 1, 1955, 72);
// Вести парубоцьке життя.
Відколи парубкував [Зінько], тільки одна дівчина й припала йому була трохи до вподоби — то була вбога сирота, наймичка Левантина (Гр., II, 1963, 324);
Вони давні приятелі; разом парубкували, разом навіть одружувались (Шиян, Вибр., 1947, 12);
// Весело проводити час, гуляти в колі молоді.
Ідучи стежками, обніжками, біля сусіднього села, куди не раз ходив парубкувати, помічає він якусь метушню (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 719);
// перен. Поводити себе, як парубок: гуляти, залицятися до жінок і т. ін.
Часом таки й не витримає — дорікне: — І де твоя совість, Юхиме! Дома жінка хвора.., а ти ось парубкувати зо мною (Головко, II, 1957, 191).
2. Бути нежонатим, неодруженим.
Ой, час би, Грицьку, нам, ой, час пошануваться: Не все ж нам, братику, не все парубкувать (Г.-Арт., Байки.., 1958, 125);
— Жінку маєш? — цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати. — Парубкую, — відповів Василь неохоче (Томч., Готель.., 1960, 268).
Значення в інших словниках
- парубкувати — парубкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- парубкувати — Парубочити, ж. козакувати; (з жінками) ЖЕНИХАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- парубкувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Бути парубком (у 1 знач.). || Вести парубоцьке життя. || Весело проводити час, гуляти в колі молоді. || перен. Поводити себе, як парубок: гуляти, залицятися до жінок і т. ін. 2》 Бути нежонатим, неодруженим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парубкувати — ПАРУБКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Бути парубком (у 1 знач.). Сього чоловіка всі поважали змолоду. Як парубкував, поведе чорними бровами – дівчата сохнуть і дуріють (Марко Вовчок); // Вести парубоцьке життя. Словник української мови у 20 томах
- парубкувати — ХОЛОСТЯКУВА́ТИ (жити холостяком, не одружуючись; жарт. — жити тимчасово без дружини), ПАРУБКУВА́ТИ, КОЗАКУВА́ТИ розм., МОЛОДИКУВА́ТИ розм., БУРЛАКУВАТИ розм., ПАРУБО́ЧИТИ діал. — Холостякувати ж довго не буду. Приїду додому, зразу женюсь (А. Словник синонімів української мови
- парубкувати — Парубкува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парубкувати — Парубкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Вести холостую жизнь, быть неженатымъ парнемъ. КС. 1887. VIII, 767. Словник української мови Грінченка