1. Орфоепічний словник української мови

передоручення

передору́чення

[пеиреидоуручеин':а]

-н':а, р. мн. -еин'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передоручення — передору́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. передоручення — -я, с. Дія за знач. передоручити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. передоручення — ПЕРЕДОРУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. передоручи́ти. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою статті 356 ЦК України (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  4. передоручення — ПЕРЕДОРУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. передоручи́ти. Словник української мови в 11 томах