передоручення

Значення в інших словниках

1. передоручення — передору́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. передоручення — [пеиреидоуручеин':а] -н':а, р. мн. -еин' Орфоепічний словник української мови
3. передоручення — -я, с. Дія за знач. передоручити. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передоручення — ПЕРЕДОРУ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. передоручи́ти. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою статті 356 ЦК України (з мови документів). Словник української мови у 20 томах