перецвітати
перецвіта́ти
[пеиреицв'ітатие]
-айеи
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перецвітати — перецвіта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перецвітати — -аю, -аєш, недок., перецвісти, -цвіту, -цвітеш, док. 1》 неперех. Закінчувати цвітіння. 2》 неперех., перен. Втрачати молодість, свіжість; марніти, старіти. 3》 перех. Цвісти дуже довго, довше, ніж щось інше. 4》 тільки док., неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перецвітати — ПЕРЕЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, док. 1. без прям. дод. Закінчувати цвісти. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко!... Словник української мови у 20 томах
- перецвітати — ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Словник синонімів української мови
- перецвітати — ПЕРЕЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, док. 1. неперех. Закінчувати цвітіння. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Вже й сон-трава перецвітати стала (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах