перецвітати
перецвіта́ти
-аю, -аєш, недок., перецвісти, -цвіту, -цвітеш, док.
1》 неперех. Закінчувати цвітіння.
2》 неперех., перен. Втрачати молодість, свіжість; марніти, старіти.
3》 перех. Цвісти дуже довго, довше, ніж щось інше.
4》 тільки док., неперех. Те саме, що запліснявіти.
5》 неперех., рідко. Набувати іншого кольору, відтінку, втрачати свій колір.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перецвітати — перецвіта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перецвітати — [пеиреицв'ітатие] -айеи Орфоепічний словник української мови
- перецвітати — ПЕРЕЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, док. 1. без прям. дод. Закінчувати цвісти. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко!... Словник української мови у 20 томах
- перецвітати — ВІДЦВІСТИ́ (перестати, закінчити цвісти), ВІДКВІТУВА́ТИ, ВІДКВІ́ТНУТИ, ПЕРЕЦВІСТИ́, ВІДЦВІСТИ́СЯ розм.; ВІДКРАСУВА́ТИСЯ (про злакові культури). — Недок.: відцвіта́ти, перецвіта́ти, відцвіта́тися. Словник синонімів української мови
- перецвітати — ПЕРЕЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕЦВІСТИ́, цвіту́, цвіте́ш, док. 1. неперех. Закінчувати цвітіння. [Мавка:] Ох, як я довго спала! [Лісовик:] Довго, дочко! Вже й сон-трава перецвітати стала (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах