повітряний

пові́тряний

[поув’ітр'анией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повітряний — пові́тря́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. повітряний — -а, -е. 1》 Прикм. до повітря. || Який складається з повітря, зайнятий, заповнений повітрям. || перен. З малою вагою, невагомий. Повітряна подушка — заповнений повітрям із підвищеним тиском простір під катером, кораблем і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повітряний — Повітря́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повітряний — ПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до пові́тря. Під повітряною масою розуміють однорідну за своїми властивостями масу повітря значного обсягу (з наук.-попул. літ.); Вітер війнув – листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло!... Словник української мови у 20 томах
  5. повітряний — будува́ти пові́тря́ні за́мки. Придумувати нездійсненні, відірвані від життя плани, мріяти про щось недосяжне. — Наташко, все буде добре… Ти одужаєш. Я вірю в це.— Платоне, не треба будувати повітряні замки (М. Зарудний). Фразеологічний словник української мови
  6. повітряний — ПОВІ́ТРЯ́НИЙ, а, е. 1. Прикм. до пові́тря. Під повітряною масою розуміють однорідну за своїми властивостями масу повітря значного обсягу (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 137); Вітер війнув — листя з клена жовте, жовтаво-золоте полетіло!... Словник української мови в 11 томах