погрозити
погрози́ти
[погрозитие]
-роужу, -зиш, -зиемо, -зиете; нак. -зи, -роуз'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрозити — погрози́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погрозити — див. погрожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погрозити — Погрози́ти, -рожу́, -ро́зиш, -ро́зять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погрозити — ПОГРОЗИ́ТИ див. погро́жувати. Словник української мови у 20 томах
- погрозити — ПОГРО́ЖУВАТИ кому (попереджати з погрозою про покарання), ГРОЗИ́ТИ, ГРОЗИ́ТИСЯ, ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПРИГРОЖУВАТИ, СТРАХА́ТИ кого, НАХВАЛЯ́ТИСЯ на кого і без додатка, розм., ХВАЛИ́ТИСЯ без додатка, розм., ВИХВАЛЯ́ТИСЯ перев. без додатка, розм., СВАРИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- погрозити — ПОГРОЗИ́ТИ див. погро́жувати. Словник української мови в 11 томах
- погрозити — Погрози́ти см. погрожати. Словник української мови Грінченка