1. Орфоепічний словник української мови

полинялий

полиня́лий

[полиен’алией]

м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полинялий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до полиняти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полинялий — полиня́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. полинялий — ПОЛИНЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до полиня́ти. Посередині [ішов] Василь, у трошки полинялому від сонця офіцерськім костюмі, при всіх орденах і медалях (П. Загребельний); // у знач. прикм. І те пасмо проміння обливало одлиском стіни, .. Словник української мови у 20 томах
  4. полинялий — ВИ́ЛИНЯЛИЙ (який вицвів, утратив первісний, природний колір), ВИ́ЦВІЛИЙ, ПОЛИНЯ́ЛИЙ, ЛИНЯ́ЛИЙ, ВИ́ГОРІЛИЙ, ЦВІ́ЛИЙ. Одягнена вона була в вилиняле старе пальто (Ю. Збанацький); Біля вхідних дверей стояв високий парубок у довгому вицвілому піджаку (С. Словник синонімів української мови
  5. полинялий — ПОЛИНЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до полиня>́ти. Посередині [ішов] Василь, у трошки полинялому від сонця офіцерськім костюмі, при всіх орденах і медалях (Загреб., Спека, 1961, 22); // У знач. прикм. І те пасмо проміння обливало одлиском стіни,.. Словник української мови в 11 томах