послухатися

послу́хатися

[поуслухатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послухатися — послу́хатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. послухатися — -аюся, -аєшся, док., перех. і неперех. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. || Підкоритися волі людини (про частини тіла, а також про машини, механізми тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. послухатися — ПОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, що і без прям. дод. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. – Не ходи [посипати], мій голубчику! Ти ж в мене слухняний, послухайся мене: не ходи!... Словник української мови у 20 томах
  4. послухатися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
  5. послухатися — ПОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., перех. і неперех. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. — Не ходи [посипати], мій голубчику! Ти ж в мене слухняний, послухайся мене: не ходи!... Словник української мови в 11 томах
  6. послухатися — Послухатися, -хаюся, -єшся гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27. Словник української мови Грінченка