1. Словник української мови в 11 томах

послухатися

ПОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., перех. і неперех. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду.

— Не ходи [посипати], мій голубчику! Ти ж в мене слухняний, послухайся мене: не ходи! (Мирний, IV, 1955, 289);

Хоч стара Параска й не прокляла своєї дочки, та ходила до весілля все з червоними очима і ще скільки разів пробувала її зупинити; та тая не послухалась (Григ., Вибр., 1959, 292);

— Хлопче упертий, послухайся ради принаймні в одному: Не користуйся бичем і міцніш натягай оці віжки (Зеров, Вибр., 1966, 315);

— Краще б найняти худобу.. — Послухатись можу, а зроблю по-своєму, — сміється Давид (Стельмах, І, 1962, 481);

// Підкоритися волі людини (про частини тіла, а також про машини, механізми тощо).

Виявив [льотчик] травму, тільки коли потягся до парашута. Не слухається рука! Переломило! Друга, на щастя, послухалась. Шарпонув парашут, і душа замліла: парашут розкрився, але драний весь, самі клапті над головою! (Гончар, Тронка, 1963, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послухатися — послу́хатися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. послухатися — [поуслухатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. послухатися — -аюся, -аєшся, док., перех. і неперех. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. || Підкоритися волі людини (про частини тіла, а також про машини, механізми тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. послухатися — ПОСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., кого, що і без прям. дод. Виконати наказ, розпорядження або побажання кого-небудь, узяти до уваги чиюсь пораду. – Не ходи [посипати], мій голубчику! Ти ж в мене слухняний, послухайся мене: не ходи!... Словник української мови у 20 томах
  5. послухатися — ПІДКОРЯ́ТИСЯ кому (бути слухняним, покірним виконавцем чиєїсь волі, чиїх-небудь наказів), КОРИ́ТИСЯ, ПОКОРЯ́ТИСЯ, СКОРЯ́ТИСЯ, ПІДДАВА́ТИСЯ, СЛУХАТИСЯ кого, СЛУ́ХАТИ кого, ГНУ́ТИСЯ перед ким, СХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, ПОХИЛЯ́ТИСЯ перед ким, розм. Словник синонімів української мови
  6. послухатися — Послухатися, -хаюся, -єшся гл. Послушаться. Послухайся мене хоч тепер. МВ. І. 27. Словник української мови Грінченка